От і цього разу  Артем Миколайович надав продукти харчування, забезпечив пальним.

За час поїздки волонтер побував в Авдіївці Донецької області та в районі Попасної на Луганщині, відвідав земляків, котрі несуть військову службу в тій місцевості.

Як завжди, повернувся з численними враженнями. І найбільші – не від обстрілів (до яких уже практично звик), а від зустрічей з людьми, котрі знаходяться на передовій. Від таких зустрічей завжди тепло на душі, бо люди там щирі і справжні, дійсно побратими, незалежно від віку, мови та національності.

«У складі 25-ї окремої механізованої бригади воює грузинський легіон, - розповідає Руслан Ярошенко. – Всі вони – добровольці, приїхали з Грузії допомогти українцям. Грузини добре знають, що таке російська агресія, бо самі пережили війну. І хоча половина з них не володіє українською мовою, їхню підтримку наші воїни відчувають не на словах, а на ділі. Це справді братський народ».

Найбільшим подарунком для грузинів стало замариноване на шашлик м'ясо, яке волонтер привіз із Прилуцького м’ясокомбінату.

Руслан посміхається, пригадуючи вдячність чоловіків та їхню незмінну фразу: «Який же грузин без шашлика!»

Із Шато, Зурабом, Мамукою за кілька поїздок вже встиг потоваришувати, і обіцяє, що після завершення війни обов’язково побуває у них в гостях в Грузії – хоче відчути на собі грузинську гостинність, яка, кажуть, не поступається українській.

На знак подяки бійці грузинського легіону передали волонтеру український стяг, на якому зобразили прапор Грузії та зробили надпис: «Georgia National Legion. Спасибо Артему Николаевичу Рожко».