Дуже хочеться, щоб так було й надалі. Але нині Удай міліє та заростає, і є загроза, що в не такому вже й далекому майбутньому Прилуки можуть залишитися без водойми взагалі. За дванадцять років моєї депутатської діяльності не було жодного літа, щоб прилучани не скаржилися на екологічний стан Удаю та не зверталися до мене з проханнями якось домогтися, аби його почистили.
Річка Удай упродовж століть є справжньою окрасою Прилук. Історики розповідають, що в давні часи вона була повноводною та судноплавною. Кожен прилучанин з дитинства знає легенду про затонуле скіфське золото, яке нібито кілька століть покоїться на річковому дні. З покоління в покоління в місті переповідають, як колись дозволу почистити Удай просив турецький султан, пізніше – англійці. Пропонували виконати роботи за власний кошт, та мали умову: що знайдуть цінного – заберуть собі. Було це за часів Російської імперії, і Росія на таке не погодилася.
Та й той Удай, що ще зберігається в пам’яті прилучан старшого покоління, для сучасних підлітків – вже майже легенда. Удайські пейзажі були зовсім іншими ще півстоліття тому. Уздовж берегів річки розташовувалося кілька пляжів, де городяни відпочивали в літню спеку – їх і досі добре пам’ятає старше покоління. Тепер же річка брудна та замулена. Завдяки зусиллям однієї з міських громадських організацій розчищене одне-єдине місце, де облаштований пляж. Для міста з майже 60-тисячним населенням цього замало. До того ж, головна проблема з місця не зрушилася: Удай залишився таким же забрудненим, замулюється та повільно заростає водоростями. Щороку городяни сподіваються, що міська влада все ж зверне увагу на стан єдиної у Прилуках річки та розчистить її. Але проходить місяць за місяцем, літо за літом, а віз – і нині там.
На мою думку, відродження Удаю має стати одним з першочергових завдань Прилук. Тому, відповідно до міської програми «Сприяння виконанню депутатських повноважень депутатами Прилуцької міської ради на 2017-2019 рр.», у березні поточного року я спрямував свої депутатські кошти на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об’єкту «Поліпшення технічного стану та благоустрою річки Удай». Це стане першим кроком до її відродження. Добре було б облаштувати обабіч річки місця для відпочинку, встановити спортивні майданчики для молоді, а ще – збудувати набережну з гарним парком, адже береги Удаю зелені та мальовничі.
Сучасна урбаністика приділяє велике значення водоймам. Міста, що забетонували свої канали, засипали річки та створили цим справжні екологічні катастрофи, зараз роблять все можливе, аби дати своїм річкам та озерам друге життя. Так, мерія Сеула відновила маленьку річку Чонгечон, заведену в трубу під землею кілька десятиліть тому – тепер прозора маленька річечка тече уздовж гранітних берегів, бамбукових заростей, під пішохідними містками і автомобільними естакадами, а навколо річкового парку протяжністю в вісім кілометрів височіє сучасне місто; у Парижі відновили старовинний канал Сен-Мартен, улюблене місце прогулянок французької богеми. В Києві силами громади відродили річку Почайна, про яку згадується ще у «Повісті врем’яних літ» - вона могла б зникнути з лиця землі, якби не старання небайдужих киян.
Удай є таким же древнім і важливим для Прилук. Колись наше місто заснувалося довкола нього. Тепер же ми маємо допомогти річці, відродити її в усій красі та величі. Це моя давня мрія, як і багатьох жителів міста. І тому як громадянин Прилук та депутат Прилуцької міської ради, я скористався можливістю зробити свій внесок у відродження Удаю і пропоную міським та обласним депутатам, а також всім прилучанам долучитися до цієї справи. Звісно, щоб привести Удай до належного стану та відновити його колишню славу – знадобиться чимало часу, зусиль і коштів. Процес цей кропіткий і тривалий, однак треба його починати. Іншого вибору Прилуки просто не мають, адже можемо назавжди втратити наш Удай – головну водну артерію міста.
Артем Рожко, депутат Прилуцької міської ради
Стаття опублікована в газеті "Град Прилуки" №15 (854) від 11 квітня 2018 року.