Це свято було започатковане торік, і вперше відбулося у такі ж погожі вересневі дні 2015-го. Добра ініціатива знайшла підтримку й продовження, тож День Патріота вже став традиційним для Прилук.
БЕЗ ВОЛОНТЕРІВ НЕ БУЛО Б АРМІЇ
День Патріота – це свято волонтерів та учасників АТО. Саме вони стали його головними героями, їх було вшановано почесними відзнаками, і в першу чергу до них були звернені слова вітань та подяки, що звучали у виступах зі сцени.
«Це особливе свято, - сказав депутат Прилуцької міської ради Артем Рожко. - адже сьогодні надзвичайно важливо приділяти увагу патріотичному вихованню молоді. На святі Першого дзвоника у школах Прилук я був вражений, що навіть наймолодші школярі знають і співають гімн України, прикладають руку до серця, коли він звучить. Від цього відчуття – мурашки по шкірі! Ще три роки тому навіть не всі дорослі знали український гімн. Примусила його вивчити путінська агресія. Вона згуртувала наш народ у прагненні до незалежності та перемоги.Я давно й тісно співпрацюю з волонтерськими організаціями, і знаю не з чуток, що без волонтерів не було б української армії – такої, якою вона є зараз: сильної, міцної, потужної. Адже саме вони в перші місяці бойових дій забезпечили армію всім необхідним.І сьогодні в Прилуках також збирають допомогу для наших військових. Ні на хвилину не припиняється волонтерська діяльність, і без перебільшення наших волонтерів можна назвати героями».
Героїчні будні прилуцьких бійців зафіксовані на світлинах, які з цікавістю розглядали городяни на представленій 18 вересня на Театральній площі фотовиставці «Загартовані війною». Чимало бажаючих долучилися до плетіння захисних сіток, а діти із задоволенням малювали малюнки для бійців.
Восьмирічна школярка Яна старанно виводить червоним олівцем на папері яскраві маленькі кульки. «Це калина, - ділиться дівчинка. – Хочу подарувати нашим захисникам красивий малюнок про Україну».
Загалом, на Дні Патріота заняття до душі знайшлося і дітям, і дорослим: найменші гості свята бавилися на батуті; хлопчаків цікавили гільзи, снаряди та інші речі фронтового побуту, привезені із зони бойових дій; жінки заслуховувалися мелодійним співом талановитих прилуцьких виконавців; і звісно ж, всі смакували козацьким кулішем, який приготували під час свята.
НА ГРАНІ МІЖ ВІЙНОЮ І МИРНИМ ЖИТТЯМ
Приємним подарунком для прилучан та гостей міста на Дні Патріота став концерт співачки-волонтера Христини Панасюк. Нам вдалося поспілкуватися з Христиною й взяти ексклюзивне інтерв’ю. Пропонуємо його увазі читачів.
- Христино, в чому полягає Ваша волонтерська діяльність?
- З початку війни, як і всі патріоти, я збирала одяг, продукти, речі, все необхідне для наших хлопців на Сході. Зараз перейшла більш на творче волонтерство, пишу пісні для бійців і їжджу до них з концертами. Також беру участь в благодійних концертах, на яких також можна зібрати певну допомогу на фронті.
- У Вашому репертуарі – лише власні пісні?
- Переважно так. Є ще декілька народних, а також відомих пісень популярних виконавців – переважно ті пісні, які завжди просять виконати бійці на сході. На концертах я також їх інколи співаю.
- Де встигли побувати за час творчої волонтерської діяльності?
- В дуже багатьох місцях, від Волновахи Маріупольського напрямку, до Авдіївки, Красногорівки, Марїнки, Сєверодонецька...
- Є різниця між концертами «тут» і концертами «там»?
- Різниця є, і вона перш за все – у грані між війною і мирним життям. Там інша реальність, там все сприймається по-іншому. Тут люди йдуть на концерт, відпочваючи. А там хлопці навіть не чекають, що хтось до них приїде і буде їм співати. На концертах вони оживають, посміхаються, підспівують. Це тішить, бо розумієш, що в це внесла частинку душі.
- Є моменти чи концерт, які особливо запам’яталися?
- Таких концертів дуже багато. Кожен чимось особливий. В гарячих точках – завжди особливі концерти, коли кажуть: «Давайте недовго, бо можуть обстрілювати»! Там навіть ставлення бійців особливе. Вони дуже емоційно відкриваються під час концертів. Бувають і сльози – й вони потрібні! Є емоції, які не треба тримати в собі. Коли обнімаєш кожного з них і сподіваєшся, що ще колись обіймеш – це, мабуть, найважливіший момент. Коли сподіваєшся побачитися ще раз – на мирній землі, при мирних обставинах, з живими, здоровими, неушкодженими, і в повному складі.
- Христино, Ви раніше бували в Прилуках?
- Так, була одного разу, рік тому. Місто гарне, гарні люди. Вітаю всіх прилучан з Днем міста і бажаю місту і його людям процвітання і натхнення для того, щоб Прилуки цвіли, щоб люди завжди посміхалися. А ми, артисти, будемо робити свою справу заради цих посмішок.
Ще довго після завершення урочистої програми Дня Патріота люди ділилися враженнями від цього особливого свята, подарованого Прилукам з ініціативи ГО «Учасники АТО «Щит» за підтримки депутата Прилуцької міської ради Артема Рожка.
Людмила Смик