Ганна Красуцька - неодноразова призерка у потрійному стрибку, майстер спорту України міжнародного класу, чемпіонка України, Ізраїлю та Балканських країн. Марія Миколенко - переможниця з бігу на 400 метрів, майстер спорту України, фіналістка Чемпіонату Європи.
Олексій Поздняков - справжній ас із бігу на 200 та 400 метрів, майстер спорту України з легкої атлетики. 23 червня цьогоріч, Сергій, взявши участь у ІІ Європейських іграх у змаганнях з бігу на 100 м серед чоловіків, з результатом 10.55 секунд фінішував третім і приніс у скарбничку збірної України 8 очок. В особистому заліку Олексій виборов «золото» з бігу на 400 метрів.
Наразі ця спортивна «трійка» долає ще один етап у своїй кар’єрі, змагаючись у рамках ХХХ Всесвітньої Літньої Універсіади у місті Неаполь (Італія) (цей мегапопулярний у спортивному світі захід розпочався 6 липня і триватиме до наступної неділі).
«Участь в Універсіаді - це велика честь для моїх підопічних. Подумати тільки! Із кількох сотень українських легкоатлетів тільки Ганна, Марія та Олексій потрапили до обмеженого числа учасників. Вірю: їхні результати стануть перепусткою на Літні Олімпійські ігри, що відбудуться у наступному році в Японії.. Ми з учнями докладаємо для цього всі старання, - переконує Заслужений тренер України, прилучанин Михайло Марченко. - Мету потрапити на Олімпіаду 2020 у Токіо сформулювали ще три роки тому. Відтоді, крок за кроком йдемо до її реалізації. Так склалися спортивні колізії, що мої легкоатлети сьогодні представляють... Донецьку область. З одного боку, це - нонсенс. Адже їхнє родове коріння - на Чернігівщині. Проте існує й величезний «плюс»: прилуцькі легкоатлети дають зрозуміти, що Україна - єдина! От тільки їхніх поглядів, на жаль, не дуже розділяють на «малій батьківщині», називаючи спортсменів «чужинцями». Тому численні перемоги Ганни Красуцької, Марії Миколенко та Олексія Позднякова у Прилуках не відзначають на офіційному рівні.. Знаєте, коли вже привітали батьки, родичі, спортивне керівництво і, навіть, Президент, а вдома, на «малій батьківщині», панує мовчанка - це прикро! Для кожного спортсмена важливі дві речі - визнання та моральна підтримка. У цьому я переконався за п’ятнадцять років своєї роботи у «великому спорті» (одна з моїх вихованок - уродженка Прилук Ольга Завгородня. Майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, чемпіонка та призерка трьох Всесвітніх Універсіад). Коли під ногами відчуваєш тверде підґрунтя, то й відштовхуватися легше... Зараз нам таке відчуття дає тільки наш земляк Артем Рожко. Він - один за всіх! - уже чотири роки опікується легкоатлетами. Причому, робить це щиро, без пафосу! По-людськи... Спорт - не тільки, секунди, метри, перемоги та медалі, а й значна частина соціального життя суспільства. У спортсменів рано чи пізно зникає цікавість до матеріальних речей і з’являється усвідомлення своєї корисності для суспільства. Від цього виростають крила!»
Тема спорту і справді близька для Артема Рожка. Адже ще в дитинстві він залюбки відвідував волейбольний гурток у дитячо-юнацькій спортивній школі. Трохи змужнівши, зайнявся боксом... Сьогодні він теж регулярний завсідник спортзалу. Попри шалену зайнятість, надиктовану повсякденними виробничо-громадськими справами...
« Спорт - це серйозно! Коли йому приділятимуть належну увагу у межах міста, області чи країни, нація буде здоровішою - фізично і морально. А збільшення досягнень зміцнить позитивний імідж регіону та держави загалом... Інколи мені здається, що сьогодні в Україні роблять все, аби спорт не розвився. Наші спортсмени вимушені готуватися до змагань у жахливих умовах (їхнім європейським конкурентам таке може привидітися лише в кошмарному сні). А тренери з невеликих міст (таких, скажімо, як Прилуки) бігають і, де тільки можна, «вибивають» гроші. Так не може бути! Спортсмени мають відчувати себе національною гордістю, яку плекає все суспільство. І разом зі своїми тренерами зосередитися на головному - результатах! А за харчування, проїзд, забезпечення одягом, інші побутові речі зобов’язана подбати держава , - розмірковує кандидат у депутати до Верховної Ради України від Аграрної партії України Артем Рожко. І ділиться намірами, - Я йду на вибори, щоб розвивати спорт на державному рівні. Державне фінансування відповідної галузі повинне стати пріоритетом, а не здійснюватися по остаточному принципу».
До речі, під час зустрічі із трійкою легкоатлетів, організованої Артемом Рожком напередодні їхнього відльоту на ХХХ Всесвітню Універсіаду в Неаполь, мова зайшла і про місцевий стадіон «Супутник».
Михайло Марченко невесело зазначив: «Центральна площа будь-якого міста - це його серце. А стадіон - обличчя. Прикро, але наш міський «Супутник» нагадує протилежну частину людського тіла». Інші учасники зустрічі також погодилися, що згаданий заклад можна лишень умовно назвати стадіоном. Через його занедбаність та убогість, що не дають розвернутися не тільки професіональним легкоатлетам , а й пересічним любителям спорту...
Щоб поліпшити ситуацію, Артем Миколайович вже давно підняв питання про реконструкцію стадіону «Супутник» на загальноміському рівні, офіційно озвучивши його перед депутатами міської ради та мером.
Артем Рожко: «Перш ніж розпочати якусь реконструкцію, потрібно виготовити та затвердити відповідний проект. Так вимагає законодавство! Було виділено немалі гроші на розробку проекту та кошторисної документації. Потім це питання зависнуло! А прилучани, замість реконструкції (чи то пак, відбудови!), отримали... жданики. Щоб зрушити справу з місця, мені поки-що не вистачає повноважень. Тому я й балотуюсь у парламент, щоб отримати можливість для відновлення спортивної інфраструктури у Прилуках, області та країні загалом. Моя першочергова діяльність буде спрямованою на будівництво сучасних стадіонів, спортивних споруд, установлення спортивних майданчиків на території міст, селищ та сіл виборчого округу №210. У кожній школі - не залежно від кількості учнів, які навчаються в ній - повинен бути спортивний майданчик. Для цього має бути підтримка держави. Тільки так ми зможемо максимально залучити населення до занять спортом».
...Що ж, з огляду на це, віриться: неприглядна спортивна галузь у майбутньому таки змінить свій вигляд. Вона обов’язково вийде із задвірків держави на широку арену суспільної уваги. Завдяки серйозним досягненням та суттєвій підтримці. А допоможуть у цьому небайдужі, амбітні, талановиті люди, які щиро люблять не тільки спорт, а й Україну.