Польща надихнула розвивати Прилуки

На початку вересня депутат Прилуцької міської ради Артем Рожко скористався нагодою пройти стажування у муніципалітетах п’яти міст Польщі. Стажування входить до програми Школи мерів, навчання в якій Артем Миколайович разом зі своєю командою розпочав у серпні поточного року.

Враженнями від сусідньої країни Артем Рожко поділився в інтерв’ю.

- Артеме Миколайовичу, скільки часу Ви провели в Польщі та які міста відвідали?

- Стажування учасників Школи мерів в муніципалітетах Польщі відбувалося протягом тижня – із 3 по 10 вересня. За цей час ми побували в шести містах, провели зустрічі в муніципалітетах міст Люблін, Бидгощ, Гдиня, Гданськ, Сопот, а також в Міністерстві розвитку Польщі у Варшаві.

- Що цікавого побачили?

- Наша мандрівка розпочалася з Любліна, красивого і древнього міста (на час нашого візиту якраз припало святкування його 700-річчя). Те, що ми зараз називаємо децентралізацією, в Любліні відбулося 27 років тому, і зараз там добре видно результати, які дала ця реформа: громади ожили, повністю відновлена інфраструктура: дороги, мережі тощо.

Враховуючи, що Люблін знаходиться найближче до України, там відчувається український дух. В університетах навчається багато українських студентів (треба сказати, що Люблін має багато вищих навчальних закладів, добре розвинену сферу освіти); в місті працює багато українців – мали нагоду переконатися в цьому самі: в кафе, куди ми зайшли випити кави, нас обслуговувала офіціантка з Вінниці.

Наша делегація відвідала технологічний парк, створений із залученням коштів Євросоюзу. Також побували в індустріальному парку. Там діє вільна економічна зона, створена з метою залучення інвесторів. Адже муніципалітети кожного міста конкурують між собою за платників податків, бо це основні надходження до місцевих бюджетів.

У Варшаві випала нагода провести зустріч в Міністерстві розвитку. Представники Міністерства розповіли нам про співпрацю з Євросоюзом та про те, що Польща має стратегію розвитку держави, і її виконання дуже жорстко контролює спеціальна комісія. Якщо стратегія затверджена – відхилитися від неї дуже складно. Вектор напрямку може бути змінений тільки за погодженням з комісією. Також у Варшаві побували в Фонді Міжнародної солідарності, який фінансує чимало проектів, що стосуються децентралізації, зокрема, й по Україні.

Наступним містом нашої подорожі став Бидгощ, старовинне місто, яке має дуже розвинену промисловість. В Бидгощі розташоване одне з крупних польських підприємств – «Pesa», яке виробляє потяги та трамваї. Місто стоїть на річці, і свого часу, завдячуючи такому географічному розташуванню, в Бидгощі було багато млинів, а зараз місто навіть має власну електростанцію.

Ми побували в технологічно-індустріальному парку Бидгоща, і знаєте – я був вражений тим, як поляки планують та продумують кожен крок на майбутнє! Прикладів цьому побачили вдосталь – скажімо, під асфальтом прокладені залізничні рейки: на випадок, якщо з роками зайдуть інвестиції, буде створено підприємство та знадобиться залізниця. Ще в Бидгощі нам зробили екскурсію сміттєпереробним підприємством – сьогодні місто повністю переробляє все сміття, воно сортується і звозиться на завод. Частина йде в переробку, а те, що їй не підлягає – спалюється і дає електроенергію для міста.

На завершення візиту мали кілька днів на ознайомлення з так званим тримістом – Гдиня, Сопот, Гданськ. Ці невеликі міста розташовані на півночі Польщі, на березі Балтійського моря, і їх роз’єднують лише знаки. Натомість Гдиня, Сопот та Гданськ мають єдину набережну протяжністю майже 25 кілометрів та сполучення електропотягом, який курсує між цими містами.

Гдиня – молоде модернове місто, йому лише 91 рік. І хоча історія його недовга, в нього можна багато чому повчитися. Ми провели багато зустрічей в департаменті Гдині, і мене особливо вразила одна людина – скульптор міста, який розповідав, як він малює місто, як він любить Гдиню більше за своє життя…

Стратегія розвитку Гдині писалася два роки, і зараз являє собою документ обсягом в тридцять аркушів, але в ньому чітко прописані всі напрямки та цілі роботи. Як сказала директор департаменту розвитку Гдині, стратегія має бути зрозумілою для кожного мешканця міста. І я повністю розділяю такий підхід.

Гданськ – відомий на весь світ порт; місто, де влада повністю відкрита своїй громаді (хоча мушу зауважити, що це можна сказати про всі міста Польщі). Гданськ здивував, по-перше, красою архітектури, а по-друге, тим, що в міськраді проводяться дні відкритих дверей. В цей час будь-який мешканець міста може прийти до будь-якого посадовця та поставити тому запитання, які хвилюють. Крім того, на високому рівні поставлена виховна робота: перед групами дітей виступають представники пожежної служби, муніципальної поліції та інших структурних підрозділів муніципалітету, розповідають, як вести себе в тій чи іншій ситуації (скажімо, переходити дорогу чи навіть сортувати сміття), потім роздають якісь подарунки – і дітям це дійсно запам’ятовується та надихає.

Якщо Гдиню називають містом, комфортним для бізнесу, а Гданськ – містом, комфортним для туризму, то Сопот – це справжня перлина для відпочинку. Гарні пляжі, красиві краєвиди, цілюща джерельна вода… Ці чинники дозволяють місту з 36-тисячним населенням приймати близько двох мільйонів туристів на рік.

- В такій насиченій подорожі, напевно, були й цікаві зустрічі?

- Цікавих зустрічей було дуже багато. Радий можливості зустрітися й поспілкуватися з насправді легендарною людиною - Кшиштофом Становським - дисидентом, громадським діячем, засновником громадської організації «Солідарність» у Польщі. Сьогодні пан Кшиштоф є радником мера міста Люблін. Ми мали унікальну нагоду почути, як кажуть, з перших вуст про те, як відбувалися в Польщі децентралізація та реформа місцевого самоврядування. Пишаюсь знайомством із людиною, яка стояла на початку розбудови демократії своєї держави.

- Артеме Миколайовичу, на Ваш погляд, чим схожі й чим відмінні українські та польські міста?

- Дійсно, між Україною та Польщею є багато спільного, хоча ми й дуже різні. Кожне з міст, яке ми відвідали, має місто-побратим в Україні, і часто їхні стосунки доволі міцні. Польща стрімко розвивається, всі міста мають стратегію розвитку як мінімум на тридцять років. Польща дійсно стала європейською державою. Побувавши там, я зрозумів: для того, щоб наша країна так само змінилася, потрібно в першу чергу людям змінити свою свідомість. В усіх містах, де ми побували, чітко видно, що не громада працює на владу, а влада – на громаду. Кожен посадовець живе своєю справою, коли розповідає про свою роботу – в нього горять очі! Всіх держслужбовців поєднує любов до своєї держави, до свого міста.

Коли колеги запитували, чи може мер одноосібно приймати рішення – це викликало здивування у поляків. «Президента міста вибирає народ, - говорили вони. – Тому немає приводу не довіряти йому в прийнятті рішень». Єдиний шлях перевірити, чи має довіру той чи інший міський голова – це вибори. На жаль, в Україні все відбувається зовсім по-іншому.

Так само, як і в Україні, в містах Польщі є громадський бюджет. Однак, підходи до його розподілу у нас різні. В Польщі одна його частина розподіляється між всіма районами міста, і кожен район голосує за проект, що впроваджуватиметься саме там. Інша ж частина громадського бюджету виділяється на все місто, і передбачена на реалізацію загальноміських проектів (до прикладу, велодоріжок через все місто) – за неї голосує населення всього міста.

- Щось із побаченого в Польщі плануєте впровадити в Прилуках?

- За цей тиждень я пізнав чимало нового, що стосується сфери місцевого самоврядування. Сьогодні я вже чітко визначив для себе вектор роботи і бачу напрямок, в якому рухатиметься наше місто, аби досягти насправді європейського рівня. Як результат поїздки, залишилося дуже багато контактів, є багато потенційних інвесторів та Фондів, які підтримають проекти, спрямовані на розвиток Прилук.

Завдяки стажуванню в Польщі та знанням, які разом зі своєю командою зараз отримуємо в Школі мерів, я набуваю безцінного досвіду і тепер чітко знаю, що потрібно зробити, аби Прилуки стали такими ж успішними, як міста Польщі. І головне – впевнений: ця робота під силу мені та моїй команді.

Розмову вела Людмила Смик

Прочитано 434 раз
Інші матеріали в цій категорії: « Діти – наше майбутнє Незабутня подорож »

Контакти

Адреса:

м. Прилуки, вул. Костянтинівська, 109, кв. 4

Телефон:

+38 (04637) 3-45-91

E-mail:

Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Вхід | Рєстрація